Під ногами пісок,
На зубах - пил доріг-бездоріжжя...
Вітер пише картини на білому тілі пустелі.
Лантух втрачених днів
Вп"явся в плечі - мотузками ріже
І роз"ятрене небо за купол -
У храмі без стелі.
Люди йдуть... Йде народ.
Безпритульна Христова отара.
Хлів земний затісний,
Манять трави горішніх земель.
Ген - за марами-змарами
Сходить, як сонце, опара...
Мирро капа на душі байдужі
У храмі без стелі.
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Проза : Гроб. - Геворг Минасян Друзья! Все отзывы (если они будут),прошу направить на E- mail. Там же отвечу всем: Всем нам БОЖЬЕГО мира! С любовью во ХРИСТЕ: Минасян Геворг.
