"Послухайте слова Господнього, Ізраїлеві сини, бо Господь має прю із мешканцями земними, бо нема на землі ані правди, ні милости, ані богопізнання". (Осії 4:1)
Тобі не треба Бога,
Бо мила зла дорога...
А як Він прийде, що скажеш?
Плоди які покажеш?
Ти любиш розважатись
І голосно сміятись.
Любиш анекдоти
Вдома й на роботі.
Ще себе захищаєш,
Що "пити розум маєш".
Горілка ж і вино
Ведуть насправді в зло.
Чужих жінок кохаєш,
Й свою теж пам'ятаєш.
Ти блудник, от і все, -
Вістить Слово Святе.
Маєтком обкувався,
Дітьми завеличався.
Співаються пісні
Від рання й до зорі.
Та в них не "слава Богу!",
А жінка й зла дорога.
Рідний край підносиш,
Божого ж не просиш.
Покайсь, бо йде недоля, -
Карається сваволя.
Тобі потрібен Бог,
І з Богом діалог!
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Цветок надежды. - Анатолий Бляшук Иисус, рассказывая ученикам о Царстве Небесном, сравнивал его с горчичным семенем: «…Царство Небесное подобно зерну горчичному, которое человек взял и посеял на поле своем, которое, хотя меньше всех семян, но, когда вырастет, бывает больше всех злаков и становится деревом, так что прилетают птицы небесные и укрываются в ветвях его». (Матф.13:31,32). Бог посеял в наших сердцах семя Своей любви, которое растет и утверждается в нас, и наша ответственность, чтобы этому семени было комфортно в наших сердцах, и тогда оно вырастит и принесет свои плоды….
