Нет путей для меня, где нет Бога,
Нет дорог, где Его не найти.
В откровеньях предвечного Слога,
В них свободно мы можем войти.
Он один знает все наши мысли
И желанья сердец и мечты.
Над тропой откровенья нависли,
Мы к спасенью приглашены.
Путь познанья нас делает чище,
Открывает дорогу вперед.
В этой Божьей, евангельской пище
Мы находим и здесь свой черед
Всех событий в истории нашей,
Шум веков и движенье планет,
Благодарность торжественных маршей
В откровеньях находим ответ.
Всюду Бог, и куда ни посмотришь,
Вижу крепкую руку Творца.
Землю всю откровеньем наполнишь
И вселенной границ нет конца.
В облаках вижу я Его силу,
Как построен небесный наш дом.
И в полях, где готовят уж ниву,
Всюду вижу Его, и я в Нем.
Он открыл мне Себя, и я знаю,
Что я значу на этой земле.
Не грущу, не жалею, не плачу,
Благодарен я божьей судьбе.
В моей жизни настало прозренье,
Я познал, что недолог наш век.
В божьих чудных одних откровеньях
Успокоиться лишь человек.
Откровенья о Боге спасают,
Заставляют по-новому жить,
Мысли, чувства сердец обновляют
И часами молитв дорожить.
Я хотел бы познать Его больше,
Чтобы в Нем быть навечно, всегда.
И в общении немножечко дольше
Проводить свое время тогда.
И во всякой дороге увидеть
Божью милость ко мне лишь хочу.
Его славу чудесную видеть
И далеких небес красоту.
В руки Слово – глубины познанья
В тишине я спокойно возьму.
Все прочту, что дает Бога знание
Откровений Твоих глубину.
В этой книге прекрасных историй
Слишком много, что их и не счесть.
Средь бесчисленных слов аллегорий
Открывают нам разум и честь.
Как прекрасно читать Его Слово,
Постоянно его изучать.
Каждый раз для меня оно ново
Открывается где-то опять.
Всюду Бог, все окутано тайной,
Лишь Творец может все рассказать
И открыть, что казалось случайной,
Все законы земли показать.
Откровенья! Что может быть лучше?
На земле, за рекой иль в лесах,
В мире нет ничего наилучше
Того дивного, что в Небесах.
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Проза : Студентки - Таисия Кобелева У новелі «Студентки» образ Єви-Ніколь і її брата Джеймса, як іноземців, я вибрала не просто так. Кожна людина, стаючи християнином, отримує від Бога якесь завдання, щоб виконати Його план спасіння людства. Іноді людина виконує це завдання далеко віл свого дому. Ніколь не вважала це місто своїм домом назавжди, вони з братом постійно чекали можливості повернутись на Батьківщину. Так само кожен християнин вважає Землю своїм тимчасовим домом. Тут він виконує Божий задум для нього, адже всі люди народились не просто так.\\r\\n В образі Джеймса показаний той старший брат, про якого мріє кожен. Джеймс опікується своєю сестрою і докладає до її навчання чималих зусиль. Він став опорою своїй молодшій сестрі, яка сама б не вижила в чужій країні і чужому місті.\\r\\n Коли Єва познайомила Лізу, а Джеймс Олега, з Богом, вони виконали своє завдання тут і могли повернутись додому.\\r\\n Ліза і Настя на початку твору – символи дівчат, які вважають, що усім для повного щастя, не вистачає бойфренда. Тому вони більше ніяк не могли пояснити веселий настрій своєї сусідки.\\r\\n Ліза – людина, яка шукає сенс свого життя, шукає наполегливо. Будучи на дні відчаю, вона спочатку піддається йому і кидається на Єву з ножем, потім кидає її під машину. Злякавшись свого вчинку, дівчина трішки бере свої відчуття під контроль і зривається на Насті. На самому дні відчаю Бог подав їй свою Руку через пісню, яку вона почула через відкриті вікна Дому Молитви. Там лунала пісня Олександра Бейдика «Отпусти».\\r\\n Настя – образ впертих людей, яким не жаль нікого, крім себе. Однак в кінці твору вона теж приходить до Бога.\\r\\n
